Моральний лідер

Home / Моральний лідер
Публікації

Моральне лідерство часто плутають з моралізуванням – іншими словами, з набридливим наставлянням інших людей, що вони мають жити праведним життям. Проте, якби це було так, людство, образно кажучи, ще «не злізло б з дерев», і цивілізація була б неможлива. Бо силувані «чесноти» живуть коротко – доти, доки триває саме силування.

Справжнє моральне лідерство є передусім свідченням: своїми вчинками лідер увиразнює ті цінності, у справедливості яких він не сумнівається і запрошує переконатись у цьому й інших. При цьому він не позбавляє тих людей свободи, не «заганяє їх залізною рукою до щастя», як це робили більшовики. Бо, перефразовуючи отців Другого Ватиканського Собору, можна сказати: «Правда життя перемагає силою самої правди».

Також важливе те, що моральний лідер служить – іншим людям, суспільству, всьому людству. Існує навіть особлива молитва: «Боже, зроби мене свічкою: хай я згорю, але інші не житимуть в темряві». У наш секуляризований час політичні та громадські лідери часом із шкіри пнуться, щоб у всьому бути першими. Натомість біблійна логіка інша: «Хто хоче бути першим, нехай буде всім слугою». Можна було б сформулювати навіть ще один «закон Мерфі»: «Найкоротший шлях до того, щоб посісти перше місце, – це внутрішньо зректися його і служити іншим».

Моральний лідер серйозно трактує слова Василя Стуса: «Жити треба так, щоб голуби сідали тобі на плечі». Така постава цілковито виключає вороже суперництво й руйнацію міжлюдських стосунків. В іншому разі найвище, на що може претендувати людина, – це лише звання отамана. Голуб сяде на плечі лише добрій людині, від якої не йде жодна загроза, з усієї постави якої променіє любов. Так було в усі часи – чи тоді, коли давньокиївські мудреці сиділи під дубом і вершили суд на прохання народу, чи тепер, коли українці всіх релігій та національностей в один голос визнають, скажімо, Блаженнішого Любомира Гузара моральним авторитетом України. Бо в цього чоловіка голуб братиме крихти хліба навіть з його рук.

Моральний лідер майже завжди йде проти течії, бо не підлаштовується під зло і готовий піти на жертву. А зло споконвіку відкриває перед людьми широкі ворота, в які їх аж тягне увійти. На хвилі народного бунту часто зʼявляються ватажки, які очолюють начебто переможні марші через ворота насильства. Проте здобуті перемоги неминуче стають пірровими, а ілюзії – розвіюються.

Тому так важливо не забувати слова ще одного морального лідера України – Митрополита Андрея Шептицького: «Пам’ятайте, що ніколи корисного для свого народу не осягнете через противну Божому зако­нові поведінку!»

 

Мирослав Маринович, проректор з питань призначення та місії УКУ

384025511Світло справедливості (13 of 23)